обдурювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
махель (махляр) — обдурювати (обдурювач); шахраювати (шахрай) … Лемківський Словничок
ошукувати — ую, уєш, недок., ошука/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Вводити кого небудь в оману діями або словами; обманювати, обдурювати. 2) Діяти нечесно, вдаючись до обману, шахрайства; обдурювати … Український тлумачний словник
блефувати — у/ю, у/єш, недок., неперех. Навмисно вводити в оману, обдурювати, створюючи перебільшене уявлення про свої сили, можливості, значущість і т. ін … Український тлумачний словник
вводити — (уво/дити), джу, диш, недок., ввести/ (увести/), введу/, введе/ш, наказ. сп. вводь; док., перех. 1) Ведучи, супроводжуючи, примушувати або допомагати зайти куди небудь, в межі чогось. || Долучати до чого небудь, робити учасником чогось. ||… … Український тлумачний словник
дурити — дурю/, ду/риш, недок., перех. Обдурювати кого небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками. || Ставитися до кого небудь недобросовісно, нечесно. || Спокушати, зводити (дівчат). Дурити голову … Український тлумачний словник
жмурки — I рок, мн. Гра, за якої один з учасників із зав язаними очима ловить або відшукує інших. •• Гра/тися в жму/рки а) грати в таку гру, за якої один з учасників із зав язаними очима ловить або відшукує інших; б) обдурювати кого небудь, приховуючи… … Український тлумачний словник
купувати — у/ю, у/єш, недок., купи/ти, куплю/, ку/пиш; мн. ку/плять; док., перех. 1) Придбати за гроші. 2) перен., розм. Привертати на свій бік підкупом, хабаром; підкуповувати. || Викликати прихильність якими небудь діями тощо. 3) перен., фам. Обдурювати … Український тлумачний словник
ніс — но/са, ч. 1) Орган нюху у вигляді виступу над ротом із дихальними шляхами на обличчі людини, морді тварини. Витикати носа. Водити за ніс. Дерти носа. •• Лиша/ти з но/сом обдурювати кого небудь. Сідлоподі/бний ніс деформація носа, яка… … Український тлумачний словник
обводити — I обвод ити воджу/, во/диш, док., перех. Водячи кого небудь, побувати з ним у багатьох місцях. II обв одити джу, диш, недок., обвести/, веду/, веде/ш, док. 1) перех. Ведучи кого небудь, обходити з ним навколо чогось. || Ведучи м яч, шайбу,… … Український тлумачний словник
